Великі можливості щодо формування творчої особистості містить ігровий підхід до організації навчальної роботи з учнями.
Гра—явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування вcix без винятку сторін життєдіяльності дитини, колективу.
Гра забезпечує емоційний вплив на учнів, полегшує оволодіння знаннями, навичками, активізує резервні здібності особистості. Навчальна гра створює умови для активної пізнавальної та розумової діяльності учасників, стимулює інтелектуальну діяльність учнів, учить прогнозувати, досліджувати i перевірять вірність прийнятих рішень або гіпотез. [8]
Науково-педагогічна і методична література містить багато визначень понять “ділова гра” але єдиного підходу немає.
О.О.Вербицький зазначає, що в найширшому значенні “ділова гра” може бути визначена як знакова модель діяльності, контекст якої задається знаковими засобами – за допомогою мови моделювання, імітації та зв’язків, включаючи природну мову [2].
О.В.Козлова і Л.М.Разу, визначаючи поняття ”ділова гра”, виділяють таку її якість, як прийняття рішень [4].
Ділова гра є різновидом непродуктивної діяльності, під час якої імітуються конкретні виробничі ситуації, реальні взаємовідносини між людьми, які в них задіяні згідно з їхніми обов'язками. Під час гри відпрацьовуються особистісні, комунікаційні навички, моделі та стратегії поведінки.
Компоненти ігрової діяльності:
завдання учасників — виграти за правилами; розподіл між учасниками ігрових ролей; побудова за визначеними правилами ігрових дій; визначення критеріїв і механізму оцінки діяльності учнів; тип взаємодії - конкурентна подія; результат - виявлений переможець.
Ігрові дії визначаються цільовим аспектом гри. Вони можуть задаватися сценарієм чи формуватися самими гравцями відповідно до їхнього власного бачення ситуації і поставленими перед ними конкретними завданнями.
У процесі навчання виділяють (В.Д.Якобсон) чотири основні групи ігор відповідно до характеру пізнавальної і трудової діяльності учнів:
1) ігри, спрямовані на засвоєння знань, умінь, навичок, передбачених програмою навчального предмета;
2) ігри, спрямовані на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури, навчальної праці, досвіду творчої діяльності;
3) ігри, спрямовані на формування досвіду науково-дослідної діяльності за профілем спеціальності;
4) професійні ігри.
У ході цих ігор у учнів формуються самостійність, організованість, діловитість, дисциплінованість, творча активність, колективістські якості особистості (співпраця, взаємодопомога, взаємна вимогливість, чесність та ін.).
Література
1. Антологія адаптованого досвіду. Сайт "Вісника програм шкільних обмінів"http://www.visnyk.iatp.org.ua.
2. Вербицкий А.А. Деловая игра как метод активного обучения // Современная высшая школа. – 1982. – №3. – С. 129–142.
3. Забарна А. П. Основи алгоритмізації та програмування. Інтерактивні технології навчання на уроках. - Тернопіль: Мандрівець, 2006. - 96с.
4. Козлова О.В., Разу Л. М. Деловые игры и их роль в повышении квалификации кадров. – М.: Знание, 1978. – 64 с.
5. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред. акад. М. І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч.П.: Загальна методика навчання інформатики. – 254с.
6. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І. Пометун, Л.В.Пироженко: За ред. О.І. Пометун. - Київ: А.С.К.,2004. - 192с.
7. Харламов И.Ф. Как активизировать учение школьников. Народная аскета. Минск.1975.
8. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри. – К.: Вища школа, 1993. – 119 с.
